
Чарівне Сонечко
Герой цієї казки — маленьке чарівне сонечко Лямко. Воно відчуває гнів, коли його кубики падають, і не знає, як з цим впоратися.
Падає на підлогу, кричить, і вмовляння не діють? Ці казки дають злості ім'я і показують героя, якого вона накриває так само. Він учиться помічати її, тупотіти безпечно і заспокоюватися поруч із дорослим, який не сердиться у відповідь.
10 казокдля 3–5 років
«Якщо щось не по його — падає на підлогу, кричить, б'ється головою. Ніякі вмовляння не діють, поки сам не перебіситься.»

Герой цієї казки — маленьке чарівне сонечко Лямко. Воно відчуває гнів, коли його кубики падають, і не знає, як з цим впоратися.

На чарівному морі жив маленький котик на ім'я Мурчик. Він часто відчував гнів і не знав, як з ним впоратися.

Маленький астронавт Капі любить подорожувати у космосі. Він відчуває тривогу, коли не може знайти нову зірочку-друга.

Лео відчуває гнів, коли падає під час гри. Він не знає, як впоратися з цим почуттям і вирушає за допомогою до Мудрої Сови.

Лео — маленьке левеня, яке дуже хоче іграшки, але не може їх дістати. Він відчуває злість і не знає, що робити далі.
Маленький ведмедик Мишко дуже любив гратися своїми кубиками. Але коли його башта впала, він відчув, як у ньому закипіла злість.

Маленьке ведмежатко Міша іноді дуже сердиться. Він не знає, як впоратися зі своїми почуттями, коли щось йде не так.

Ведмедик Капі дуже любить свою м'яку ковдру. Але одного разу він відчуває велику хвилю злості, коли його вежа з кубиків падає.

Герой казки — мудрий дідусь Петрусь. Він відчуває легке роздратування, коли його чарівний м'ячик не слухається.

Герой цієї казки — маленьке звірятко на ім'я Тік. Він переживає гнів і тривогу після ранкових невдач.
Істерика в три-п'ять років не маніпуляція і не ознака поганого виховання. Частина мозку, яка гальмує сильні емоції, у цьому віці ще дозріває. Коли дитина чує «ні» або щось іде не так, злість і розчарування накривають її швидше, ніж вона встигає їх зупинити.
Посеред істерики дитина майже не чує слів. Пояснення, погрози чи покарання тоді не працюють. Їй потрібен спокійний дорослий поруч, який перечекає бурю, а вже потім допоможе назвати те, що сталося.
Казка дає дитині мову для почуттів. Герой злиться, і оповідач каже про це прямо: «він такий злий, що кубики розлетілися». Дитина впізнає себе і бачить, що злість можна назвати, перечекати і відпустити. Поруч із героєм завжди є хтось спокійний, і це модель того, як заспокоюватися разом.
Спершу спокій, потім розмова
Під час істерики говоріть мало і тихо, будьте поруч, захистіть від ударів. Обговорюйте, що сталося, лише коли дитина заспокоїлася.
Називайте почуття замість дитини
«Ти дуже злишся, бо хотів ще погратися». Так дитина вчиться розуміти свій стан, а згодом і сама скаже про нього словами, а не криком.
Попереджайте про зміни
Багато істерик трапляється на переходах: з майданчика додому, від гри до купання. Скажіть заздалегідь «ще дві гірки і йдемо», і перехід буде м'якшим.
Якщо рішення важливе, краще ні. Інакше дитина дізнається, що крик працює. Тримайте межу спокійно і тепло: «Я розумію, що ти злишся, але ми йдемо додому».
У спокійний момент, а не посеред істерики. Наприклад увечері, коли день уже позаду. Потім героя можна згадати у складну хвилину: «Пам'ятаєш, як він тупотів, щоб злість вийшла?».
Порадьтеся з дитячим психологом, якщо істерики дуже часті й довгі, дитина під час них травмує себе чи інших, вони не стають рідшими після п'яти-шести років або з'явилися раптово після стресу.
Розкажіть, що зараз хвилює дитину, і отримайте казку з її ім'ям та ілюстраціями. Читайте й слухайте в Telegram, перша казка безкоштовна.
Створити казку в Telegram