Лео і тихий ліс

У Чарівному Лісі було дуже тихо. Сонечко лагідно світило, пташки співали, а маленьке левеня Лео та ведмежа Тяпа гуляли разом. Лео і Тяпа стрибали по галявині, тупу-тупу, сміючись і граючи. Вони були щасливі, бо це був чудовий день для пригод.

Але раптом, Лео побачив високу гору з іграшками. Він дуже хотів їх усі, але не міг дістати. Лео відчув, як його серденько стиснулося від злості. Він почав тупати лапками, туп-туп, туп-туп, і голосно кричати, "Гав-гав!".

Тяпа підійшов до нього близько. "Лео," — сказав Тяпа, обіймаючи друга, — "іноді нам буває важко. Це нормально." Лео подивився на Тяпу і подумав: "Що ж робити?"

"Давай підемо до Мудрої Сови," — запропонував Тяпа. Вони пішли через ліс, тупу-тупу, і зустріли Веселого Їжачка. Їжачок підморгнув їм і сказав: "Я знаю, як підняти настрій!"

Коли вони дійшли до найвищого дуба, Мудра Сова вже чекала на них. "Лео, якщо ти злишся, спробуй подихати глибоко," — сказала вона, роблячи глибокий вдих і видих. "Вдих-видих, вдих-видих."

Лео спробував. Він вдихнув глибоко, потім видихнув. Йому стало легше, наче важке камінячко зникло з грудей. "Можна ще спробувати тупати лапками повільніше," — додала Сова, "тупу-тупу, але тихо-тихо."

Лео тупав лапками тихіше і відчув, як спокійно йому стало. Він поглянув на Тяпу і посміхнувся. "Тепер я знаю, що робити," — сказав Лео.

Разом з Тяпою, вони повернулися на галявину. Лео відчував себе спокійним і щасливим. Вони обійнялися і грали далі, тупу-тупу, сміючись і насолоджуючись днем.

Коли сонечко почало сідати, Лео і Тяпа заснули під дубом, мріючи про нові пригоди. І їх сни були такими ж спокійними, як і їхні серденька.

✦Кінець✦