
Космічна пригода Кузьки
Кузька — маленький космічний герой, який мріє про нові пригоди. Він вирушає в подорож, щоб дослідити смаки, але не знає, як це зробити.
«Це зелене, а це дивно пахне». Кожен обід перетворюється на концерт? Ці казки знімають тиск: герой стає дослідником смаків, і навіть понюхати чи лизнути нову страву для нього вже маленька перемога.
3 казкидля 3–8 років
«Це я не буду, це зелене, а це дивно пахне. Кожен прийом їжі — це концерт. Їсть тільки макарони і сосиски.»

Кузька — маленький космічний герой, який мріє про нові пригоди. Він вирушає в подорож, щоб дослідити смаки, але не знає, як це зробити.

У зеленому лісі жило маленьке зайченя на ім'я Пуф. Він не любив овочі, але мама-зайчиха запропонувала йому нові смаки.

Жив хлопчик Тимко, який не любив нові страви. Його друг Мурчик намагався йому допомогти спробувати щось нове.
Вибірковість у їжі часто трапляється у три-шість років. Діти в цьому віці обережні до нового: незнайомий колір, запах чи текстура можуть викликати справжню тривогу. Знайомі макарони здаються безпечними, а броколі виглядає загрозливо.
Умовляння, торги і «ще ложечку за маму» зазвичай посилюють опір. Їжа стає полем бою, де дитина відстоює право вирішувати за себе. Що спокійніше за столом, то більше шансів, що вона колись спробує нове.
Казка змінює правила гри: не треба з'їдати все, досить дослідити. Герой роздивляється дивну страву, нюхає її, торкається, пробує крихітний шматочок і може його не полюбити. Ніхто не сварить. Дитина бачить, що куштувати безпечно, а скільки з'їсти, вирішує сама. Тиск зникає, а цікавість лишається.
Пропонуйте, але не змушуйте
Кладіть поруч зі звичною стравою маленьку порцію нової. Без коментарів і вмовлянь. Іноді потрібно багато зустрічей зі стравою, перш ніж дитина її спробує.
Готуйте разом
Мити овочі, розкладати, перемішувати. Те, що дитина приготувала сама, їй частіше хочеться скуштувати.
Хваліть за спробу, а не за чисту тарілку
«Ти понюхав і лизнув, ти справжній дослідник!». Так куштування стає досягненням, а не поступкою.
Краще ні. Тоді десерт стає нагородою, а звичайна їжа покаранням. Солодке можна давати інколи як звичайну частину раціону, без умов.
Подавайте їх поруч із новими, щоб за столом завжди було щось безпечне. Не готуйте окреме меню на кожну вимогу, але й не лишайте дитину голодною на знак покарання.
Якщо дитина втрачає вагу, погано росте, давиться або її нудить від багатьох продуктів, а список прийнятних страв дуже короткий і меншає. Почніть з педіатра, далі може знадобитися дитячий психолог чи інший фахівець.
Розкажіть, що зараз хвилює дитину, і отримайте казку з її ім'ям та ілюстраціями. Читайте й слухайте в Telegram, перша казка безкоштовна.
Створити казку в Telegram