Тривога батьківдля 2–4 років≈ 2 хв читання

Зайчик і його мами

Пушик — маленький зайчик, який живе зі своєю мамою. Він помічає, що мама хвилюється, і хоче їй допомогти.

Одного разу в далекому куточку лісу жив маленький зайчик на ім'я Пушик. Він мешкав у теплому норику разом зі своєю мамою-зайчихою. Щоранку вони прокидалися разом, обираючи новий день для пригод.

Ілюстрація до казки «Зайчик і його мами», 2

Пушик любив гратися на галявині перед нориком. Він бігав туди-сюди, стрибав, як маленька пружинка. Мама-зайчиха сиділа поруч і спостерігала за ним, усміхаючись. Але часом її вушка починали тремтіти. Це означало, що вона хвилюється.

Пушик помітив, що коли вушка мами тремтять, він теж почувається неспокійно. Йому хотілося сховатися в мамині обійми. Одного разу, коли вушка мами-зайчихи знову затремтіли, Пушик підійшов до неї та сказав: "Мамо, давай зробимо щось разом, щоб заспокоїтись".

Мама-зайчиха обняла Пушика. Вони вирішили вигадати "чарівний ритуал спокою". Спочатку вони обіймали одне одного, відчуваючи тепло і любов. Потім разом глибоко дихали: вдих — видих, вдих — видих.

Пушик відчув, як його маленьке серце сповнюється спокоєм. І мама-зайчиха заспокоїлась, її вушка більше не тремтіли. Вони разом провели цей чарівний ритуал кілька разів, поки обидва не стали зовсім спокійними і щасливими.

Щовечора, перед сном, Пушик і його мама повторювали свій ритуал. Вони обіймали одне одного і дихали разом, відчуваючи, як всі хвилювання зникають. Потім Пушик залазив під свою м'яку ковдрочку, а мама-зайчиха поруч гладила його по голівці.

Ілюстрація до казки «Зайчик і його мами», 3

Так Пушик і його мама навчилися разом справлятися з хвилюваннями. Вони зрозуміли, що коли разом, їм нічого не страшно. І навіть коли вушка тремтіли, вони знали, як повернути собі спокій і затишок.

Засинаючи, Пушик відчував, як світ стає світлішим і добрішим. Він тихо заплющив очі під маминим теплим диханням. Світ навколо став тихішим, а затишок огорнув норик, як м'яка ковдра.

Кінець

Як працює ця казка

Ця казка вчить дітей справлятися з тривогою через спільний ритуал. Пушик і його мама обіймаються і дихають разом, що допомагає їм заспокоїтися. Діти можуть використовувати ці моменти для створення власних ритуалів спокою в реальному житті.

Прийом казкотерапії: Когнітивне переосмислення (зміна думки)

Поговоріть після читання

Як ти думаєш, чому мама зайчиха хвилюється?
Що ти відчуваєш, коли тобі страшно?
Які ще способи ти знаєш, щоб заспокоїтися?

Імена та подробиці в цій казці змінено. Казку створив штучний інтелект за методикою дитячого психолога Юлії Синєгуб. Впізнали свою казку? Напишіть нам — приберемо її.