Садочок і розлукадля 2–4 років≈ 2 хв читання

Світило Сонечко

Тимко — маленький хлопчик, який боїться розлуки з мамою. Він завжди бере свого ведмедика до садочка, щоб відчувати себе впевненіше.

Жив-був маленький хлопчик на ім'я Тимко. Щоранку сонечко лагідно будило Тимка, заглядаючи у вікно. Тимко прокидався і одразу бачив улюбленого ведмедика на ліжку. Ведмедик був м'який і пухнастий. Він завжди був поряд.

Тимко обіймав ведмедика, а мама приходила до нього в кімнату. "Добрий ранок, Тимко," — казала вона. Тимко усміхався і з радістю обіймав маму. Потім разом вони йшли на кухню.

Мама готувала сніданок, а Тимко допомагав. Ложка тьоп-тьоп по тарілці, а м'ячик котився під столом. Після сніданку Тимко грався з м'ячиком, поки мама збиралася.

"Тимко, сьогодні ти підеш до садочка," — сказала мама. Тимко трішки злякався, але потім згадав про ведмедика. "Візьми його з собою," — додала мама лагідно. Ведмедик завжди нагадував про маму, коли її не було поруч.

У садочку вихователька зустрічала Тимка з усмішкою. Тимко тримав ведмедика міцно в руках. "Твій ведмедик — чудовий друг," — сказала вихователька. Тимко усміхнувся і махнув мамі рукою.

Впродовж дня він грався з дітьми, а ведмедик завжди був поряд. Тимко тримав його під час обіду, на прогулянці і навіть у тиху годину. Ведмедик був з ним.

Після садочка мама завжди приходила. "Привіт, Тимко," — казала вона, і Тимко радісно підбігав до неї. Він обіймав маму міцно-міцно. Мамина усмішка була найтеплішою на світі.

Увечері Тимко разом з ведмедиком лягав спати. "Завтра ми знову побачимося, мамо," — казав він. Мама цілувала Тимка в чоло і стелила ковдру. Ведмедик теж лягав відпочивати поруч.

І коли сонечко знову заглядало у вікно, Тимко знав, що мама завжди поруч. Він спокійно засинав, знаючи, що завтра знову буде новий день зі своїм другом-ведмедиком.

Кінець

Як працює ця казка

Ця казка допомагає дитині зрозуміти, що розлука — це нормально, і що улюблені іграшки можуть стати підтримкою. Ведмедик стає другом, з яким можна говорити про свої почуття. Дитина може навчитися використовувати свої ресурси, щоб почуватися комфортніше в нових ситуаціях.

Прийом казкотерапії: Прийняття (дати почуттю місце)

Поговоріть після читання

Як ти почуваєшся, коли мама залишає тебе в садочку?
Чому ведмедик важливий для Тимка?
Що ти робиш, коли сумуєш за мамою?

Імена та подробиці в цій казці змінено. Казку створив штучний інтелект за методикою дитячого психолога Юлії Синєгуб. Впізнали свою казку? Напишіть нам — приберемо її.