Садочок і розлукадля 2–4 років≈ 2 хв читання

Лео та Тяпа йдуть у гості

Лео і Тяпа — добрі друзі, які вирушили у гості до Веселого Їжачка. Але Лео починає сумувати за мамою-левицею.

У чарівному лісі було спокійно. Лео і Тяпа грали під великим дубом. Вони стрибали, бігали і сміялися. Несподівано Лео почув голос мудрої Сови.

"Привіт, малята", — сказала Сова. "Я маю для вас завдання. Потрібно віднести кошик ягід до Веселого Їжачка." Лео та Тяпа зраділи. Вони любили допомагати.

"Йдемо разом!" — сказав Лео. Тяпа кивнув. Вони взяли кошик і почали йти стежкою. Тупу-тупу, йдуть друзі.

Ілюстрація до казки «Лео та Тяпа йдуть у гості», 2

Але раптом Лео зупинився. Він подумав про маму-левицю. "Тяпа, а раптом я сумуватиму за мамою?" — запитав Лео.

"Лео відчув, як його серденько стиснулося. Йому стало трохи сумно. Тяпа обійняв друга лапами.

"Не хвилюйся, Лео", — сказав Тяпа. "Ми разом. І скоро повернемося."

Ілюстрація до казки «Лео та Тяпа йдуть у гості», 3

Вони продовжили йти. Сова підморгнула їм з дерева. "Тримайтеся разом", — прошепотіла вона. Лео відчув, як страх зникає.

Друзів зустрів Веселий Їжачок. Він весело побіг їм назустріч. "Ви принесли ягоди? Спасибі, друзі!" — вигукнув Їжачок.

Ілюстрація до казки «Лео та Тяпа йдуть у гості», 4

Лео й Тяпа посміхнулися. Їхні серця були радісними. Вони зрозуміли: разом бути весело і не страшно.

"А тепер час повертатись до дубу", — сказав Тяпа. Друзі знов пішли стежкою. Тупу-тупу, йдуть друзі.

"Лео, ти сумуєш?" — запитав Тяпа. "Ні", — відповів Лео. "Тепер знаю, мама чекає на мене вдома."

Ілюстрація до казки «Лео та Тяпа йдуть у гості», 5

Коли вони повернулися, мама-левиця вже була там. "Я горджуся вами", — сказала вона. "Ви справжні друзі."

Лео та Тяпа обійнялися під дубом. Їхні серця були спокійними і теплими. Вони знали, що завжди можуть повернутися додому. І це було так приємно.

Левеня і ведмежа заснули під зоряним небом. А Сова лагідно спостерігала з дерева. "Солодких снів, малята", — прошепотіла вона. І ліс тихо заснув разом з ними.

Кінець

Як працює ця казка

Ця казка допомагає дитині зрозуміти, що відстань не є перешкодою для дружби. Лео вчиться ділитися своїми почуттями з Тяпою, що допомагає йому впоратися з сумом. Дитина може взяти цю навичку в реальне життя, розповідаючи про свої переживання.

Прийом казкотерапії: Екстерналізація проблеми (винесення назовні)

Поговоріть після читання

Як ти почуваєшся, коли сумуєш за кимось?
Що ти робиш, щоб відчути себе краще, коли сумуєш?
Чи є у тебе друзі, з якими ти можеш поділитися своїми почуттями?

Імена та подробиці в цій казці змінено. Казку створив штучний інтелект за методикою дитячого психолога Юлії Синєгуб. Впізнали свою казку? Напишіть нам — приберемо її.